Досвід
вчителя початкових класів
Новогродівської зош I-III ст.№7
Дядіченко Любові Олексіївни
на тему
«Розвиток творчого потенціалу учнів
початкової школи
на уроках української
мови»
"Дати дітям радість праці, радість успіху в навчанні.
Пробудити в їхніх серцях почуття гордості, власної гідності.
Успіх у навчанні-єдине джерело внутрішніх сил дитини, які
породжують енергію для подолання труднощів, бажання вчитися."
В. Сухомлинський
Сьогодні, як ніколи, нашій країні
потрібні люди, що вміють творчо мислити, здатні приймати нестандартні рішення,
тобто люди з творчим потенціалом. Обов’язковими якостями творчої людини є
уміння переносити знання і вміння в нову ситуацію, гнучкість мислення, уміння
створювати нові образи, бачити нові функції об’єктів, легко звільнятись від
стереотипів, знаходити багатоваріантність розв’язків, готовність до ризику та
відповідальність за прийняте рішення. Життя-це постійний екзамен. Кожна життєва
ситуація-це тестування розуму, швидкості реакції, духовних сил, якостей
характеру тощо.
Сьогодення ставить перед школою чимало
завдань, але, якими б вони не були, незмінним залишається одне-велика повага і
любов до дітей, творчий підхід до навчання та виховання. Сучасний етап
підготовки дітей до життя полягає в переорієнтації її змісту від суто
навчального до розвивально-соці-
ального. Саме він забезпечує
формування творчої особистості.
Одним із найперспективніших шляхів
удосконалення навчального процесу є впровадження методів активного навчання, що
сприяють розвитку творчих здібностей школярів. Саме інтелектуальна робота над матеріалом,
власне творча робота дітей сприяє запам’ятовуванню навіть тоді, коли відсутнє
спеціальне завдання запам’ятати. В. Сухомлинський говорив: «Істинну силу
навчання має лише в тому випадку, якщо пізнавальна діяльність на уроці викликає
у школярів радість, задоволення, захоплення пізнанням».
У Концепції
загальної середньої освіти йдеться, що основним змістом педагогічного процесу є
розвиток учня. Головна мета школи: сприяти розумовому розвитку особистості;
розкривати її творчі можливості; забезпечувати різноманітні умови для розвитку
індивідуальності дитини з урахуванням її вікових особливостей. Навчання має
бути свідомим, активним, а головне-цікавим. Дитина повинна отримувати знання як
інструмент для розв’язання життєвих проблем. І саме творча діяльність дасть змогу повною мірою
розкрити природні здібності кожного учня. Головною метою розвитку творчого
потенціалу, розвитку розумової діяльності є не надання дітям максимуму нової
інформації, а залучення їх до процесу творчого пізнання через набуття звички
міркувати, збагачення інтелектуального потенціалу кожної дитини, створення
системи роботи з розвитку творчої, пізнавальної, самостійної активності
молодших школярів.
Питанням розвитку творчих та інтелектуальних
здібностей молодших школярів присвячували ,свої роботи Ш. О. Амонашвілі, О.О. Борисова, Д.М. Джола, Б.Б. Нікітін, В.О. Сухомлинський, В.Ф. Шаталов (основні умови формування
творчих здібностей); Л. Г. Дмитрієва, І. М. Таран; В. Є. Борилкевич, А.С.Дорошенко (особливості розвитку молодших
школярів під час різних видів діяльності); Л. Л. Джикія, Д.М. Джола, А.Б. Щербо та ін. (специфіка впливу
різних засобів естетичного виховання на розвиток творчої активності молодших
школярів). Основна ідея дослідження полягає в можливості педагогічного впливу
на розвиток молодших школярів та в залежності рівня цього розвитку від обраних
педагогом форм і методів навчання і виховання.
Вченими доведено,
що творчі здібності людини особливо інтенсивно розвиваються у молодшому шкільному віці в процесі
навчання. Науковці (Т.Н. Байбара, Д. Б. Богоявленська) доводять, що молодший
шкільний вік – сензитивний період для розвитку творчих здібностей, формування
інтересів особистості і здійснення можливостей проявити себе в різних видах
діяльності.
Розвиток творчого
потенціалу вимагає відповідної організації діяльності. Розмірковуючи над
питаннями: «Як зробити ефективною навчальну діяльність? Як забезпечити розвиток
особистості молодшого школяра в процесі навчання? Як створити оптимальні умови
для розвитку творчого потенціалу учнів, його самореалізації?, відповідь знайшла
- використання інтерактивних технологій навчання. Чому я обрала саме
інтерактивні методи навчання та їх форми? Тому, що це засіб досягнення високого
рівня сприйняття навчального матеріалу молодшими школярами, який ґрунтується на
принципах співробітництва та порозуміння між учасниками освітнього процесу.
Використання цих технологій стимулює пізнавальний інтерес дітей, розвиває їхній
потенціал, комунікативні вміння, розумові здібності, допомагає встановленню
емоційних контактів. Організація пізнавальної діяльності за допомогою
інтерактивних технологій передбачає мету-створити комфортні умови навчання, за
яких кожен учень почувається успішним, інтелектуально спроможним, що робить
освітній процес продуктивним.
Під творчим потенціалом, як правило,
розуміють здатність людини нестандартно мислити. Формуючи творчий потенціал
учнів, в практиці використовую:
·
Інноваційні
технології (ігрові, критичне мислення, ІКТ, розвивальне навчання)
·
Інтерактивні
методи та прийоми: «асоціативний кущ», «Мікрофон», «Сенкан», метод «Прес», «Мозкова
атака», «Навчаючись-вчусь», рефлексія, рольова гра та ін..
Технології «Створення ситуації успіху», проблемного
навчання та про-ектного навчання.
Ефективною
формою організації творчої діяльності молодших школярів на уроці є гра. Вона
допомагає дітям саморозвиватися, розкрити свої таланти і краще засвоїти
програмовий матеріал.
Важливу роль відіграють і проблемні
ситуації на уроках. Вони викликають певні дискусії, спонукають до пошуку. Дуже
важливо створити для учнів комфортні умови на уроках, щоб кожен відчув свою
успішність, інтелектуальну спроможність.
Великого значення набуває система творчих
завдань,вправ, застосування яких передбачають формування вмінь переносити
набуті навички в змінені умови,застосовувати їх у нестандартних обставинах, в
уявних, умовно-реаль-них і природних ситуаціях.
Розвивальні творчі вправи використовую як
в індивідуальній, так і в груповій формах
організації навчальної діяльності на різних етапах уроку. За їх
допомогою перевіряю домашнє завдання, поліпшую розуміння нового матеріалу,
закріплюю та узагальнюю знання.
Зміст та матеріал для розвивальних творчих
вправ підбираю залежно від вікових та індивідуальних особливостей дітей, знань
учнів, завдань уроку. Місце творчих
вправ у структурі уроку залежить від багатьох факторів: рівня підготовки учнів,
дидактичної мети, характеру навчального матеріалу, часу, відведеного на
вивчення теми.
Види творчих вправ:
1. Творчі
вправи за аналогією - розвивають увагу, вміння точно запам’ятовувати окремі приклади запропоновані вчителем, щоб
власний текст був подібним до зразка або відрізнявся від нього за певними
ознаками:
·
Використовуючи
приклади текстів, опиши предмет по-своєму.
·
Ознайомся
з текстами і придумай власний про товариша або про себе.
·
Прочитай
нісенітницю і створи власну. Прийом «Створення лімерика».
·
Повправляйся
у римуванні разом з героєм вірша А. Костецького «Дивна звичка».
2. Придумування казок, фантастичних історій-розвивають уяву
та фантазі, мовленнєве чуття.
· «Фантастичні
гіпотези» - техніка придумування історій, сюжет яких будується на обговоренні:
що було б, якби…Наприклад, якби раптово зникло сонце, якби на планеті знову з’явилися
динозаври. Якби люди стали дуже маленькими…
·
«Придумування
історії з шостим словом». Дітям дають слова, на основі яких вони вигадують
якусь історію. Наприклад, 5 слів, що підказують сюжет казки «Червона Шапочка»:
дівчина, ліс, квіти, вовк, бабуся; а шосте слово, наприклад, вертоліт.(Історія
може бути такою: коли вовк стукав до бабусі, то його помітив вертоліт ДАІ і
почав переслідувати злочинця, поки той не потрапив до рук мисливця).
3. Творчі вправи, пов’язані з перевтіленням-розвивають
образність, незвичність зіставлення, нестандартність мислення.(Учням необхідно
«оживити» предмет або перевтілитися і розмовляти від його імені).
·
Уявіть,
що ви дерево. Складіть твір на тему «Зламана моя гілка».
·
Уявіть
себе деревом. Складіть твір-міркування на тему «Як важко бути самотньою».
·
Ви-пташка.
Складіть твір «Перевернута моя шпаківня».
4. Складання творів за поданим початком, кінцівкою, назвою.
5. Музичні вправи-розвивають інтонаційну чутливість, мовленнєві
уміння.
·
Прослухайте
музику, доберіть прикметники.
·
Прослухайте
музику, придумайте і напишіть до неї назву, обґрунтуйте своє рішення.
·
Прослухайте
«Вальс квітів» і спробуйте описати словами квіти, що танцюють.
Отже, суттєвими показниками ефективності використання розвивальних
творчих вправ є:
-
уміють
спостерігати, аналізувати, використовувати отриману інформацію в різних
ситуаціях;
-
мають
елементарні прийоми запам’ятовування, творчу уяву і мислення;
-
мають
великий словниковий запас;
-
можуть
вільно висловлювати свої думки;
-
можуть
співпрацювати в групах і парах, самостійно організовувати свою роботу.
Аналізуючи роботу, зробила висновок: використання
розвивальних творчих вправ забезпечує активну пізнавальну діяльність учнів, а
це в свою чергу позитивно впливає на якість навчального матеріалу і розвиток
творчого потенціалу учнів.
В. Сухомлинський
писав, що кожна нормальна дитина іде в школу з вогником в душі, а
завдання педагога цей вогник підтримати, щоб він не погас. Тому постійно шукаю
відповіді на питання:
- Як
не погасити вогник цікавості дитини, а розпалити справжній факел?
- Як
навчити дитину вчитися?
– Як
уникнути пасивності учнів на уроках?
– Як
«свій» урок зробити «їхнім» уроком?
– Як
учительське «треба» перетворити на учнівське «хочу»?
Відповіді на ці та інші
запитання знаходжу, впроваджуючи у практичну роботу проектну технологію та технологію «Створення ситуації
успіху».
Використовуючи метод проектів, переконана, що він допомагає досягати ефективніших результатів у навчанні,
адже оптимізує робочий процес, орієнтований на особистісний підхід, підвищує
мотивацію до вивчення предмета, розвиває вміння працювати в колективі та бути
відповідальним за результати своєї праці, підвищує самостійність, розвиває
критичне мислення. Крім того, його організація-це завжди творчість, а творчість
завжди приносить задоволення як учням, так і вчителеві. Адже без інтересу,
захопленості своєю справою не може бути ефективного процесу навчання та
очікуваних результатів.
Працюючи над
даною науково-методичною проблемою, я постійно спостерігала за рівнем розвитку
в моїх учнів творчих, інтелектуальних та пізнавальних здібностей. Для цього
проводила зі своїми учнями бесіди, залучала їх до різних інтелектуальних
конкурсів, вивчала продукти творчої діяльності школярів тощо. В результаті я
з’ясувала, що в моїх учнів підвищився рівень знань , збільшилась кількість
школярів, які охоче беруть участь в інтелектуальних конкурсах , у
міжособистісних стосунках серед учнів я також спостерігаю збільшення гуманних,
позитивних вчинків
Розвиток творчого потенціалу у
дітей вимагає від учителя наполегливої
праці і любові, адже він сіяч
добра, правди, знань, творець дитячих душ.
Кожній дитині –
світло знань,
Кожній дитині –
світло любові,
Віру в сили свої без вагань-
Як запоруку
щасливої долі…
